Редакція журналу «Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Германістика та міжкультурна комунікація”» визнає, що технології штучного інтелекту та інструменти автоматизованої обробки інформації можуть бути корисними для наукової діяльності, особливо у сфері філології, де широко застосовуються мовні корпуси, системи машинного перекладу, програмне опрацювання текстів, автоматизований пошук джерел, лінгвістичне моделювання та цифрові гуманітарні методи.

Водночас використання таких технологій не звільняє автора від особистої відповідальності за зміст рукопису, достовірність результатів, точність цитування, дотримання авторських прав, етичних стандартів та наукову доброчесність. Штучний інтелект розглядається редакцією виключно як допоміжний інструмент, а не як суб’єкт наукової творчості чи носій авторської відповідальності.

Журнал підтримує інноваційні методи дослідження за умови їх прозорого, добросовісного та контрольованого використання.

Допустимі форми використання ШІ

Автори можуть використовувати інструменти штучного інтелекту або інші цифрові системи підтримки для виконання допоміжних завдань, зокрема:

• мовного редагування тексту, перевірки граматики, орфографії та стилістики;
• технічного форматування рукопису;
• автоматизованого пошуку релевантних джерел чи бібліографічної інформації;
• попереднього структурування тексту або робочих чернеток;
• корпусного аналізу мовних одиниць;
• статистичного опрацювання даних;
• створення візуалізацій на основі наданих автором даних;
• машинного перекладу окремих фрагментів за умови подальшого професійного редагування автором;
• цифрової обробки текстових масивів у межах лінгвістичних досліджень.

У всіх випадках автор зобов’язаний перевірити результат, виправити можливі помилки та забезпечити наукову коректність кінцевого тексту.

Недопустимі форми використання ШІ

Журнал не допускає використання технологій штучного інтелекту у спосіб, що суперечить принципам академічної доброчесності або вводить в оману читача. Зокрема, неприпустимими є:

• генерування основного змісту статті без істотного авторського опрацювання;
• створення фіктивних даних, прикладів, джерел, цитат чи посилань;
• автоматичне формування висновків без наукової перевірки;
• приховане використання генеративних систем для написання рукопису;
• переклад чужих текстів із подальшим поданням як власного результату;
• маніпулювання рецензуванням, редакційною комунікацією чи відповідями редакції за допомогою ШІ;
• використання інструментів, що порушують конфіденційність рукописів або персональних даних;
• створення зображень, таблиць чи матеріалів, які спотворюють результати дослідження.

Будь-яке використання ШІ з метою введення в оману прирівнюється до порушення публікаційної етики.

Розкриття інформації про використання ШІ

Якщо технології штучного інтелекту суттєво використовувалися під час підготовки рукопису, автор повинен повідомити про це редакцію та зазначити відповідну інформацію у рукописі (наприклад, у примітці, розділі методології або подяках).

Розкриття має містити:

• назву інструменту або системи;
• характер використання;
• етап роботи, на якому застосовувався інструмент;
• ступінь авторського контролю та перевірки результату.

Редакція залишає за собою право запросити додаткові пояснення щодо застосування відповідних технологій.

Авторство та відповідальність

Системи штучного інтелекту не можуть визнаватися авторами, співавторами чи відповідальними особами за наукову публікацію, оскільки вони не мають правосуб’єктності, не можуть нести етичної відповідальності, підтверджувати достовірність результатів або погоджувати остаточну версію рукопису.

Усі форми відповідальності за статтю – наукові, правові та етичні – несуть виключно автори.

Особливості для філологічних досліджень

З огляду на профіль журналу особлива увага приділяється використанню ШІ у перекладознавстві, аналізі дискурсу, стилометрії, корпусній лінгвістиці та міжкультурних студіях. Автори повинні чітко розмежовувати автоматично згенерований результат і власну інтерпретацію, а також пояснювати межі надійності застосованих цифрових інструментів.

У разі використання машинного перекладу як об’єкта дослідження або як інструмента підготовки тексту це повинно бути прямо зазначено.

Редакційний контроль

Редакція може використовувати технології виявлення текстових збігів, аналізу штучно згенерованого контенту та інші засоби перевірки з метою захисту академічної доброчесності. У разі виявлення прихованого або недобросовісного використання ШІ рукопис може бути відхилений, а щодо вже опублікованого матеріалу можуть бути застосовані корекційні заходи або відкликання.